національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Аральська описова експедиція

Назва

Аральська описова експедиція

Довідка

Експедиція, яку в 1848–1849 роках організувало Військове міністерство для знімання й промірювання Аральського моря та вивчення його природних ресурсів і умов майбутнього судноплавства. Очолював її Олексій Бутаков. Він порушив перед командиром Окремого Оренбурзького корпусу Володимиром Обручовим клопотання про включення до складу експедиції Шевченка як художника. Незважаючи на заборону Шевченкові малювати, Обручов погодився включити його до експедиції. Транспорт, у складі якого була флотська команда Бутакова, вирушив з Орської фортеці до Раїмського укріплення 11 травня 1848 року, везучи в розібраному вигляді збудовану в Оренбурзі шхуну «Константин». У дорозі Шевченко жив у кибитці штабскапітана генерального штабу Олексія Макшеєва. Зроблено тридцять три переходи, подолано 702 версти. Маршрут транспорту Аральської описової експедиції – річки Мендибай, Ор, Таєтибутак, Ащесай, Уймула, Карабутак, Ащебутак, Яманкайракли, Якшикайракли й Іргиз, гора Манаауліє, могила Дустана, урочище Кизил-Яр, укріплення Уральське, озера Джалангач і Китайкуль, річки Джалавли, Копані-Терекли, Джулюс, Каракудук, Дунгурсюксор, Кулькудук, Алтикудук, Акджулпас, Аккудук і Сапак, озеро Камислибас, укріплення Раїм, куди транспорт прибув 19 червня 1848 року.

В дорозі Шевченко виконав понад сорок ескізів олівцем та акварелі «Джангисагач», «Укріплення Іргизкала», «Пожежа в степу», «Дустанова могила» й «Днювання експедиційного транспорту в степу». Цей шлях він пізніше описав у повісті «Близнецы».

П’ять тижнів тривала підготовка до плавання; зібрано й спущено на воду шхуну «Константин». У Раїмі Шевченко зробив вісім малюнків, на яких зображено шхуни, жанрові сцени та учасників експедиції. 25 липня шхуна «Константин» у супроводі шхуни «Николай» вирушила по Сирдар’ї до Аральського моря. Через два дні шхуни досягли острова Косарал, там Шевченко виконав акварель «Пристань на Сирдар’ї в 1848 році». 30 липня шхуна «Константин» вийшла в море.

Шхуна провела обстеження, знімання й промірювання глибин поблизу північно-західного, західного і частково – південного берегів моря. Відкрито й описано групу островів – Миколи (тепер Відродження), Обручова, Наслєдніка (тепер Комсомольський) та Костянтина. Шевченко в цей час намалював акварелі «Мис Байгубек», «Низький берег острова Миколи», «Гористий берег острова Миколи» та інші. 26 вересня 1848 року експедиція повернулася до острова Косарал, 5 жовтня команда зійшла на берег на зимівлю.

6 травня 1849 року експедиція Олексія Бутакова починає друге плавання по Аральському морю. В ньому брала участь і шхуна «Николай», якою командував К. Поспєлов. Шхуна «Константин» вирушила на південь уздовж східного берега. Оглянувши частково й південний берег, команда 29 липня повернулася до Косаралу. Під час цього плавання Шевченко виконав малюнки «Острів Чикитаарал», «Острів Чеканарал» та інші. 19 липня шхуна знову вийшла в море для топографічного знімання західного берега й дослідження затоки Перовського, а 20 вересня остаточно повернулася до гирла Сирдар’ї. 22 вересня плавання було закінчено.

Ще до другого виходу в море (22 квітня 1849 року) Бутаков звернувся до командування з проханням залишити Шевченка й Вернера в складі його команди в Оренбурзі для закінчення роботи по оформленню матеріалів експедиції. Наприкінці вересня експедиція вирушила до Раїма, а звідти 10 жовтня – до Оренбурга, куди й прибула 31 жовтня 1849 року. Щоб прискорити закінчення робіт, Олексій Бутаков 5 листопада 1849 року звернувся до штабу Окремого Оренбурзького корпусу з проханням виділити Шевченкові на допомогу Броніславу Залеському, який умів малювати. З допомогою Залеського Шевченко переніс гідрографічні види на карту, закінчив розпочаті в степу малюнки та зробив альбом краєвидів Аральського моря. Цей альбом пізніше повернули Шевченкові, й він подарував його К. Тернові. Подальша доля альбома невідома.

Роботи Шевченка в Аральській описовій експедиції, виконані з науковою точністю, мали важливе пізнавальне значення.

Зв’язок з Т. Г. Шевченком

Шевченко брав у ній участь, під час експедиції намалював більше 200 акварелей.

Географічне поширення

Аральське море.

 

Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1976. — Т. 1.