національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Костюшко Тадеуш

Прізвище, ім'я, по-батькові

Костюшко Тадеуш (Андрій-Тадей-Бонавентура)

Роки життя (за новим стилем)

1745 або 1746 – 15 жовтня 1817

Діяльність

Фортифікатор, воєначальник, революціонер, військовий і політичний лідер Речі Посполитої 1794 року

Коротка біографія

Тадеуш Костюшко мав білоруські та українські корені. Народився в сім’ї білоруського шляхтича полковника Людвіга-Тадея Костюшка та його дружини Теклі (у дівоцтві – Ратомська). У 1755 – 1760 роках навчався в колегіумі міста Любешів, з 1765 – у варшавському кадетському корпусі. 1768 року отримав чин капітана. Від 1769 року фахово вдосконалювався в Парижі. Як маляр відвідував Академію живопису та скульптури. Брав участь у війні за незалежність США. В 1776 році у званні полковника виконував обов’язки інженера армії колоністів. За участь цій війні був удостоєний американського громадянства, відзнаки ордену Цінцінната й пам’ятної зброї-пістолів від Джорджа Вашингтона. Тадеуш Костюшко демобілізувався в 1783 році в ранзі бригадного генерала, а наступного року повернувся на Полісся, де займався сільським господарством. Восени 1789 року прийнятий на службу генерал-майором коронної Великопольської дивізії. В 1792 чинив опір військам Катерини ІІ, боровся проти Торговицької конфедерації. Навесні 1794 року очолив польський визвольний рух. 23 березня 1794 року склав присягу начальника Збройних Сил Польщі. 4 квітня у Рацлавицькій битві здобув перемогу над російським каральним загоном. 10 жовтня 1794 року після поразки під Мацейоцьким замком потрапив у полон. Два роки утримувався в Петропавлівській фортеці. Після смерті Катерини ІІ був звільнений. Від 1797 року до кінця життя перебував на еміграції в країнах Західної Європи та Північної Америки.

Місця де перебував, працював, зв'язок з Україною

Любешів, Париж, Варшава, Санкт-Петербург.