національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Козак

Назва

Козак

Довідка

Cлово має тюркське походження – від давньотюркського «кьоз-», що означає ходити, бродити, мандрувати. Вперше зафіксоване в словнику половецької мови зі значенням «вартовий», «бадьорий» та у написі початку ХІV століття до збірки святих Сурожа (Судака). В українській мові у різні часи ним позначали:

1) у другій половині ХV століття – прикордонників і промисловців-уходників (останні мали промисли на «нічийних» землях);

2) у другій половині ХVІ століття – запорожців і реєстровиків;

3) у добу Гетьманщини – представників козацького стану;

4) з кінця ХVІІІ століття до 1917 року – представників військового стану на Дунаї, в Приазов’ї та на Кубані.

Слово «козак» також вживається для позначення вільної людини, шукача пригод, бурлаки; вправного вершника, найманого воїна тощо.

Географічне поширення

Українські землі в складі Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Російської імперії.

 

В. О. Щербак.


Текст статті: Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2007. - 528 с.: іл