національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Кримське ханство

Назва

Кримський ханат (Кримське ханство)     

Довідка

Держава на зразок степових імперій (рах nomadica), що існувала на півдні України, в Прикубан’ї та на Північному Кавказі від близько 1430 року до 1783 року. 

У титулатурі кримських ханів належна їм держава називалася метафорично «Тахт-і-Крим» («Кримський престол») або «Тахт-і-Крим ве Дешт-і-Кипчак» («Престол Криму та Кипчацького степу»). Цій назві передували означення, також метафоричні, що стосувалися Золотої Орди – «Улу(г) Орда» («Велика Орда») – та її метрополії в Нижньому Поволжі – «Улу(г) Юрт» («Велика вотчина»).

Литовські та московські великі князі визнавали імператорський статус кримських ханів і титулували їх «царями кримськими» (або «перекопськими»).

Окрім Кримського півострова, під правлінням кримських ханів на засадах тих чи інших форм залежності були степові території Північного Причорномор’я, населені кочовими племенами, переважно ногайцями, – «Ор-ташраси» («Заор’я», «Земля за Перекопом»), а також деякі території Прикубання й Північного Кавказу, населені ногайцями, черкесами та абхазами.

Усередині ХІІІ століття ця територія була захоплена монголо-татарами і увійшла до складу Золотої Орди. Внаслідок тривалих міжусобиць, підтримки Польщі та Литви ханові Хаджі-Гірею у 1449 році вдалося відірватися від Золотої Орди і створити незалежну державу – Кримське ханство. Столицею стало місто Бахчисарай. Правили державою представники династії Гіреів. У 1478 році хан Менглі-Гірей визнав себе васалом турецького султана. У найбільших фортецях (Кафа, Гезлев, Єнікале, Перекоп та інших) були розміщені турецькі залоги. Державною релігією Кримського ханства був іслам. Важливою політичною силою в Кримському ханстві було мусульманське духовенство на чолі з муфтієм, який вважався другою особою після хана в державі. Певну роль у держуправлінні відігравала рада, до складу якої входили брати хана та найбільш знатні беї.

У другій половині ХV століття кримські хани розпочали здійснювати грабіжницькі походи на українські землі. Перший такий великий похід відбувся у 1482 році, внаслідок якого було зруйновано значну кількість міст Правобережної України, включаючи Київ. Під час набігів татари захоплювали багато полонених, яких згодом продавали на невільницьких ринках Криму або перетворювали на власних рабів. Намагаючись уникнути спустошення українських земель, які входили до складу Речі Посполитої, королівський уряд намагався при­пинити напади татарських орд шляхом сплати данини. Але це не приносило очікуваних результатів. Так, лише впродовж другої половини ХV – першої половини ХVІ століття відбулося близько ста татарських набігів на Україну, під час яких татарські загони інколи добиралися аж під Перемишля. Головним оборонцем українського народу від татаро-турецької агресії стало українське козацтво, яке у ХVІ столітті оформилося як серйозна військово-політична сила. Козаки не тільки вели оборонну боротьбу, але й самі нерідко здійснювали сухопутні й морські походи до Криму та Туреччини. Особливо успішними були походи гетьманів та кошових отаманів Запорізької Січі Петра Конашевича-Сагайдачного, Михайла Дорошенка та Івана Сірка. В роки національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ століття Богдан Хмельницький уклав воєнно-політичний союз з кримським ханом Іслам-Гіреєм III, проте той неодноразово порушував укладену угоду (особливо це проявилося під час Берестецької битви 1651 року).

З другої половини ХVІІ століття починається занепад Кримського ханства. Остаточно доля кримсько-татарської держави вирішилася внаслідок російсько-турецької війни 1768 – 1774 років. За Кючук-Кайнарджійським мирним договором 1774 року Кримське ханство було проголошено неза­лежним від Туреччини. Фактично воно підпало під контроль Росії. У 1783 році уряд Катерини II змусив останнього хана Шагін-Гірея зректися влади і виїхати з країни. Кримське ханство перестало існувати як незалежна держава, а його територія була включена до складу Російської імперії.

Географічне поширення

Кримський ханат (Кримська автономна республіка), Прикубання (РФ).