національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Фірма «Брати Яхненки і Симиренко»

Назва

Фірма «Брати Яхненки і Симиренко»

Довідка

Симиренко Федір Степанович (1791 – 1867) – один із перших цукрозаводчиків в Україні. Народився на Платоновому хуторі поблизу Млієва Черкаського повіту Київської губернії (тепер Черкаська область). Був кріпаком князя Михайла Воронцова. Викупився з кріпацтва.

Яхненки – родина українських промисловців-цукрозаводчиків. Походила із заможних селян-кріпаків міста Сміла на Черкащині. Викупившись із кріпацтва, Яхненки розбагатіли з гуртової торгівлі промисловими виробами, худобою, хлібом. У 1820 – 1830-х роках брати Яхненки (Терентій, помер 1866 року; Кіндрат, роки життя 1760 – 1868; Степан, помер 1866 року) разом із Федором Симиренком (був одружений з їхньою сестрою Анастасією) займалися торгівлею борошном, збіжжям, шкірами, орендували млини в Умані та Смілі. 

Близько 1815 – 1820 років троє Яхненків і Симиренко заснували фірму «Брати Яхненки і Симиренко». Керували фірмою Кіндрат Яхненко і Федір Симиренко. З початку 1840-х років почали торгувати цукром. У 1843 році збудували перший у Російській імперії паровий пісково-рафінадний завод у селі Ташлику, у 1848 році – Городищенський цукрово-рафінадний завод поблизу Млієва. У 1846 році фірма збудувала у Млієві один з найкраще технічно оснащених на той час у Російській імперії механічних заводів, який випускав обладнання, машини для цукроварень та на якому було побудовано перші пароплави, що перевозили по Дніпру зерно – «Українець» (1850) і «Ярослав».

Станом на 1861 рік фірма мала близько 4 мільйонів карбованців майна, володіла рафінадним заводом у Городищі, цукроварнями у селах Руська Поляна і Ташлику, млинами, двома пароплавами та будинками у Києві, Харкові, Одесі, Ростові.

При заводі у Городищі були упорядковані згідно з санітарними нормами казарми, парові лазні, лікарня з аптекою, церква, бібліотека, училище на 150 учнів з сімома викладачами (більшість мала університетську освіту), у якому викладання велося за програмою технічних училищ.

У зв'язку з кризою цукрової промисловості та нестачею кредитів у пореформений період фірма «Брати Яхненки і Симиренко» занепала, а в 1880-х роках припинила існування.

Кіндрат Яхненко в 1859 році познайомився із Тарасом Шевченком під час перебування поета у Млієві.

У 1859 городищенський цукрозавод братів Яхненків і Федора Симиренка відвідав Тарас Шевченко, який був приємно вражений порядками, турботою про людей-цукроварів на підприємствах фірми.

Зв’язок з Т. Г. Шевченком

Платон Симиренко (син Федора) передав Тарасу Шевченку 1100 карбованців на видання «Кобзаря» (1860 рік).

Географічне поширення

Російська імперія