національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Суворов Олександр Васильович

Прізвище, ім'я, по-батькові

Суворов Олександр Васильович

Роки життя

24 листопада 1729 або 1730 рік – 18 травня 1800

Діяльність

Військовий діяч Російської імперії, полководець, генералісимус (1799), граф (1789), князь (1799)

Біографія

Олександр Суворов народився у сім’ї військовика шведського походження. 1742 рік – рядовий лейб-гвардії Семеновського полку, «дійсну» службу розпочав у 1745-му. Брав участь у Семилітній війні 1756 - 1763). В 1762 році став полковником та командиром Астраханського піхотного полку.

Брав участь у придушені Барської конфедерації та Коліївщини на Правобережній Україні, за що і отримав чин генерал-майора. Командував конвоєм захопленого у полон ватажка Селянської війни в Росії Омеляна Пугачова. Після завершення російсько-турецької війни (1768 - 1774) отримав чин генерал-поручика. В 1779 році став командуючим Малоросійською дивізією, що дислокувалася в Полтаві. В 1782 - 1783 роках брав участь у депортації із Кубані Ногайської орди, придушуючи жорстоко їх повстання. В 1794 році Суворов очолив армію Російської імперії, яка придушила повстання Костюшка та захопила Варшаву.

За окупацію Речі Посполитої отримав чин генерал-фельдмаршала. В 1799 році очолив закордоний похід російської армії до Австрії, Італії та Швейцарії. За цей похід імператор Павло І присвоїв Суворову чин генералісимуса. Написав солдатську пам’ятку-інструкцію «Наука перемагати».

Місця де перебував, працював, зв'язок з Україною

Варшава, Санкт-Петербург, Москва, Правобережна Україна

Зв'язок з Т. Г. Шевченком

В 1843 році в Петербурзі вийшла в світ книжка Миколи Полєвого «История князя Италийского, графа Суворова Рымникского, генералиссимуса российских войск». В ній 32 ілюстрації виконав Тарас Шевченко. У книзі Полєвого «Руские полководцы…» (1845) відтворено копію з портрета Суворова роботи саксонського живописця Шмідта. Цю копію виконав Шевченко.