національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Сектор унікальної книги в колекції Національного музею Тараса Шевченка

 

Книжкове зібрання фондів Національного музею Тараса Шевченка нараховує майже 11 тис. одиниць. Із них близько трьох тисяч  - це унікальні видання, серед яких релігійні стародруки,  прижиттєві “Кобзарі” з дарчими написами та автографами, посмертні та ювілейні видання творів Тараса Шевченка, переклади його поезій багатьма мовами світу, твори українських, російських, польських  та інших авторів ХІХ – поч. ХХ ст., різноманітні словники, довідники, журнали, альманахи тощо. 

 

Музейна книгозбірня почала формуватися ще в Інституті Тараса Шевченка, що був створений 1926 р. у Харкові. Одним із його завдань було збирання та дослідження матеріалів з української літератури ХІХ – ХХ ст. , і в першу чергу – про Т.Шевченка.

Основну частину книжкової колекції складає шевченкіана. Найбільш цінними є прижиттєві видання творів Тараса Шевченка. У фондах музею зберігаються першодруки “Гайдамаків” (1841), “Тризни” (1844), “Гамалії” (1844), “Чигиринського Кобзаря та Гайдамаків” (1844), альманахів  “Ластівка” (1841) та “Молодик” (1843), “Новых стихотворений Пушкина и Шевченки” (Лейпціг, 1859), “Кобзаря” (1860), “Букваря южнорусского” (1861), альманаху “Хата” (1860), журналу “Основа”(1861), видання творів Т.Шевченка із серії “Сільська бібліотека” (1860) та ін.               

   

                    

Цей ряд продовжують посмертні видання творів Т.Шевченка, які щоразу доповнювалися раніше недрукованими або новознайденими творами поета – “Кобзар” (С.-Пб, 1867), що вийшов коштом Д.Кожанчикова; празький двотомний “Кобзар” (Прага, 1876) зі споминками про поета І.Тургенєва, Я.Полонського, М.Костомарова та М.Микешина; “Кобзарі”, що виходили в Петербурзі  за ред. В.Доманицького; двотомний “Кобзар” за ред. І.Франка (Львів, 1908); перші видання для дітей – “Маленькі Кобзарі”, що друкувалися в Москві, Одесі та Черкасах починаючи з 1911 р.  та ін. Є ще так звані нелегальні книги, наприклад, “Кобзар” (1878) та “Поезії Т.Г.Шевченка, заборонені в Росії” (1890), що виходили в Женеві. 

Поповнювався книжковий фонд і виданнями ювілейними – до 50- та 100-річчя від дня смерті поета, 100- та 150-літнього ювілею від дня народження Т.Шевченка та ін., а також багатотомними збірниками та виданнями творів Т.Шевченка за ред. Д.Дорошенка (1914), П.Зайцева (Варшава, 1934 – 39), пізніше забороненим та майже втраченим незавершеним зібранням творів Шевченка за ред. С.Єфремова (1927, 1929), повними зібраннями творів в 6-ти, 10-ти томах та ін.

Поряд зі збиранням, виданням та популяризацією поетичних, а пізніше й малярських творів Т.Шевченка, активно досліджувалися відомості про його життя. У фондах  музею зберігаються перші біографічні видання – “Жизнь и произведения Тараса Шевченка” М.Чалого (1882) та “Жизнь украинского поэта Тараса Григорьевича Шевченка. Критико-биографическая хроника, 1814-1861” (1898), що дали імпульс подальшим дослідникам, монографіями котрих також поповнювалась музейна книгозбірня.

Окрему цінну групу становлять книги з автографами. Окрасою колекції є “Кобзарі” (1860) із дарчими написами Т.Шевченка М.Максимовичу, К.Яхненку, А.Козачковському, М.Чалому, М.Лазаревському, О.Бодянському, Н.Білозерській, а також “Гайдамаки” (1841), подаровані поетом  М.Маркевичу, “Біблія” поета з автографом Ф.Лазаревському.  Дарчий напис мають  “Народні оповідання Марка Вовчка” (1858), подаровані Т.Шевченку письменницею. Ця книга вціліла з утраченої особистої бібіліотеки Тараса Шевченка. Зберігається “Кобзарь Тараса Шевченка в переводе русских поэтов” (1860) з дарчим написом С.С.Артемовському від М.Гербеля, редактора збірки, що була першим виданням перекладів Шевченкових поезій. Уже згадуване женевське видання “Кобзаря” (1878) має автограф Д.І.Яворницького.  Окрім того, книжковий фонд має велику кількість різноманітних книг із автографами та дарчими написами письменників, критиків, дослідників, видавців, перекладачів та ін., котрі певним чином долучилися до шевченкіани.

Для дослідників та шанувальників творчості Т.Шевченка надзвичайну цінність мають також книги, що репрезентують його як художника- ілюстратора. Збірники «Сто русских литераторов» (1841), «Наши, списанные с натуры русскими» (1841), книги М.Полевого   «История князя Италийского графа Суворова-Рымникского, генералиссимуса российских войск» (СПб., 1843) та «Русские полководцы или жизнь и подвиги российских полководцев, от времен императора Петра Великого до царствования императора Николая I» (1845) зайняли своє почесне місце у книжковій колекції. 

                                   

 

У фондах також зберігаються книги з лектури Тараса Шевченка: “Одиссея” (1815), “Рымская історія отъ создания Рыма до битвы Актійская” (1763), “Вергиливая Энеида на Малоросійскій язык переложенная И.Котляревским» (1809), «История Крестовыхъ походов» (1836) та ін., що читав поет,  навчаючись в Академії мистецтв. Цікавлячись минулим та пишучи власні історико-героїчні поеми, Тарас, очевидно,  не оминув “Историю Малой Россіи” Бантиша-Каменського” (1822), “Исторію Малоросіи Н.Маркевича” (1846), “Наезди Гайдамак на Западную Украину в 18 ст.” (1845), “Украину” П.Куліша (1843) та ін. 

Відомо, що особиста бібліотека, яку Шевченко зібрав після заслання, не збереглась. Після смерті поета М.Лазаревським було складено список книг з Шевченкової бібліотеки, що передавалися на зберігання Ф.Черненку, але згодом були втрачені. Музейним працівникам вдалося зібрати за цим списком такі ж видання, що були й у Тараса Шевченка: “Король Лиръ в переводе А.Дружинина” (1858), “Драматическіе сочиненія Шиллера в переводе Н.Гербеля” (1858), “Граматка” (1857) П.Куліша, “Poezie” Sowa” (1858), “Естетика Кароля Лібельта” (1854), уже згадувані вцілілі  “Народні оповідання Марка Вовчка” (1858) та ін. 

Колекція  Національного музею пишається величезним зібранням перекладів творів Тараса Шевченка багатьма мовами світу. Пропорційно зростаючій популярності творів поета у світі, виходили збірки російською, польською, словацькою, французькою, англійською, німецькою, арабською, китайською, японською, мовами колишніх радянських республік, есперанто і т.д. і т.д. Є “Кобзар”, виданий шрифтом Брайля. 

         

 

Сектор унікальної книги Національного музею безперервно поповнюється, особливо багато надходжень було приурочено 200-літньому ювілею Тараса Шевченка. Серед подарованих книг є також і рідкісні, наприклад, “Кобзар“ Т.Шевченка (1908) та “Сборникъ сочинений А.С.Пушкина” (1899).