національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

ШЕВЧЕНКІВ АВТОПОРТРЕТ У ФІЛАТЕЛІЇ ТА ЕРРІНОФІЛІЇ

  Філателістична Шевченкіана є багатою та розмаїтою. Вона є найбільш популярною галуззю україніки для колекціонерів марок і настільки великою, що для її експонування були б потрібні великі площі. Тому філателісти вже кілька десятиліть розробляють окремі теми і сюжети із життя та творчості українського генія. Проте у їх фокус уваги як окрема тема поки не потрапляв автопортрет Т. Шевченка 1840 року. Між тим для митця цей твір є знаковим, адже саме він відкриває серію із понад 30 живописних і графічних автопортретів, які художник створив у 1840-1860-х роках.

 

Для класичних філателістів майже не цікаві непоштові марки. В той же час українські емігранти та їх організації створили за допопмогою марок і конвертів у ХХ столітті цілий культурний пласт. Він яскраво відбиває культурні уподобання та політичні настрої українців у всьому світі, в тому числі - несе інформацію про спадок Т. Шевченка, а тому представляє неабиякий інтерес для колекціонування. Збиранням непоштових марок займаються шанувальники еррінофілії.

 

 

 

 

До 175-річчя створення першого живописного автопортрету українського митця у Національному музеї Тараса Шевченка з 16 травня по 22 липня 2015 року працювала виставка «Шевченків автопортрет 1840 року у філателії та еррінофілії». Зали музею стали оптимальним місцем для такого заходу, адже саме тут експонується цей твір. Під час виставки вперше було зроблено спробу представити публіці відображення автопортрету Шевченка 1840 року на марках, які випускалися з 1939 року до нашого часу. 

Організатори виставки - ГО "Таврійська гуманітарна платформа" та Національний музей Тараса Шевченка. Куратор заходу - координатор Таврійської гуманітарної платформи Андрій Іванець.

На виставці відвідувачі мали змогу побачити марки, конверти, відбитки пам’ятних поштових штемпелів, листівки і картмаксимуми, які випускалися офіційними поштовими адміністраціями та недержавними організаціями. Абсолютна більшість філателістичної та еррінофілістичної продукції, яка експонувалася, містить зображення автопортрету Т. Шевченка 1840 року. Основні експонати для виставки взяті з колекції кримського історика, координатора Таврійської гуманітарної платформи Андрія Іванця та фондів Національного музею Т. Шевченка. Організатори виставки висловлюють щиру подяку Центру  досліджень визвольного руху (Львів) та київським філателістам Олегу Козицькому і Віталію Струтинському за люб'язне надання частини експонатів.

Відвідувачі змогли ознайомитися із поштовими марками та блоками України, Болгарії, Парагваю, СРСР, Чехословаччини, поштовими штемпелями США, а також із непоштовими марками та блоками організацій української діаспори Аргентини, Великобританії, Німеччини, США і Канади. Зокрема, в експозиції була представлена продукція філателістичного відділу Українського музею у Клівленді (США), Українського центру репрезентації в Аргентині, Організації державного відродження України (США), Товариства приятелів Капели бандуристів у Детройті (США) тощо. Окрема вітрина присвячувалася маркам та блокам Закордонного поштового відділу Української підпільної пошти (Німеччина/США), який у другій половині ХХ століття зробив серед еміграційних організацій найбільший внесок у створення непоштових марок. Не залишилися поза увагою також і сучасні непоштові марки присвячені автопортрету 1840 року.

Матеріали виставки дозволили побачити з несподіваного ракурсу одну з перлин творчої спадщини Тараса Шевченка – автопортрет 1840 року, а також яскраво свідчать про непідробний інтерес до неї в Україні та у різних куточках світу.

До Вашої уваги представленний фотозвіт з урочитстих церемоній спецпогашення маркованих конвертів з нагоди виставки, а також зразки тематичної філателістичної продукції, що можна придбати в касі Національного музею Тараса Шевченка.  

Згодом на сайті очікуйте появу каталогу виставки з висвітленням найбільш цікавих для глядачів експонатів.