національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Українські ілюстратори шевченкіани. До українсько-китайського проекту "Нев'януча слава. Шана Тарасові Шевченку"

11 травня в приміщенні Національного музею Тараса Шевченка відбулося відкриття унікальної виставки «Нев’януча слава. Шана Тарасові Шевченку». Її особливість полягає не лише в тому, що даний українсько-китайський проект став яскравим прикладом культурної дипломатії таких далеких один від одного країн, як в географічному, так і в ментальному аспекті. У відвідувачів з'явилась можливість побачити Тараса Шевченка та його творчість очима китайських художників, які інтерпретували поетичний спадок поета відповідно до східної культурної традиції крізь призму канонів живопису і каліграфії Китаю.

В рамках даного проекту представляємо найкращі ілюстрації до творів Тараса Шевченка авторства українських художників з колекції фондів Національного музею Тараса Шевченка.

Одним з найбільш відомих ілюстраторів шевченкіани є Василь Ілліч Касіян (1896 - 1976). Протягом усієї своєї творчої діяльності художник звертався до образу Т. Шевченка і його героїв. Навіть перебуваючи в італійському таборі Кассіно як військовополонений, він виконав кілька малюнків за мотивами поеми «Гайдамаки» (1919). Пізніше в 1922 році, навчаючись у Празі в Академії образотворчих мистецтв, Касіян продовжив роботу над «Гайдамаками». У 1934 році проілюстрував видання «Кобзаря», що готувалося до 120-річчя від дня народження Шевченка. На цьому шевченкіана художника не завершилася, адже було ще не одне видання «Кобзаря» опісля. Певно, хоч раз Вам до рук потрапляв «Кобзар» візуально наповнений героями поем Шевченка, втілених на сторінках Василем Іллічем. Авторський стиль Касіяна пізнаваний серед тисячі доробок на дану тематику і особливо вирізняється своєю барвистою насиченістю, яскравістю та емоційністю.

 КАСІЯН В. І.

На ілюстраторській ниві шевченкіани особливо впадає в очі творчість Софії Петрівни Караффи-Корбут (1924 – 1996). Виділяється її мистецька спадщина саме завдяки знову ж таки притаманній саме їй стилізації малюнків. Вона створила серію чорно-білих ліногравюр за мотивами творів Шевченка протягом 1961 – 1968 років. В 1966 році для видавництва «Дніпро» художниця розробила макет «Кобзаря» з абсолютно повним його графічним оформленням, проте, на жаль, не всі її твори, а це близько 40 кольорових і чорно-білих ілюстрацій, увійшли до тодішнього видання. Проте «Кобзар», проілюстрований Софією Караффа-Корбут, експонувався у 1968 році на Міжнародній книжковій виставці в Едмонтоні (Канада), де його відзначили першою премією. Це було справжнім визнанням того, як влучно художниця змогла вловити настрій і суть творів поета, графічно відобразивши їх. В 1968 році вона виконала оформлення до поеми «Наймичка», де з потужним драматизмом передала переживання головної героїні. Її роботи вирізняються різкими рисами та глибоким психологізмом і досить точно передають емоційне і змістове наповнення твору.

Визначне місце у дослідженні спадщини Тараса Шевченка та ілюструванні його творів посідає особистість Опанаса Георгійовича Сластіона. Захоплення художника шевченкіаною стало видатним явищем в українській культурі на межі ХІХ - ХХ ст.. А все почалося з учнівської лави Академії мистецтв, коли Опанас Сластіон отримав від Миколи Лисенка в подарунок «Кобзаря». Як зауважував у своїх спогадах художник, тоді в Академії ще була жива пам'ять про Шевченка і він зацікавився абсолютно всім, що було пов’язано з поетом. Зокрема, він колекціонував його рідкісні фото. Сластіон – один з перших ілюстраторів творів Шевченка. Ще в студентські роки він виконав малюнок до поеми «Невольник». Пізніше були ілюстрації до «Катерини», «Гамалії», до віршів «Не хочу я женитися», «На Великдень на соломі» та багато інших. Роботи Сластіона друкувалися у багатьох виданнях творів Тараса Шевченка, зокрема у «Маленькому кобзарі» 1911 року. Найвідомішим у творчості художника є цикл ілюстрацій до поеми «Гайдамаки», які з усією епічністю відображають сюжет поеми і події Коліївщини.  

СЛАСТІОН О. Г.