національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Зустріч із письменницею Наталією Околітенко

Наталя Іванівна Околітенко (нар. 6 вересня 1939, Ніжин) — українська письменниця, журналістка, публіцистка й науковець. Закінчила біологічний факультет Київського державного університету (спеціальність «Фізіологія рослин»). Була фаховим редактором у видавництві «Радянська школа», літературним редактором у газеті «Радянська освіта», заввідділом науки й кореспонденткою в журналі «Україна», заступником головного редактора альманаху «Натураліст — все про довкілля».

З 1999 року вона веде кілька рубрик і пише статті в журналі «Жінка».

Тривалий час Наталя Околітенко плідно працювала в науково-дослідному інституті інформаційно-хвильових технологій. 15 травня 2004 року стала академіком Української академії наук за трьома номінаціями: економіка, біологія і гуманітарний цикл. 5 червня 2008 року здобула ступінь доктора біологічних наук (Російська Федерація) і звання «Grand Doctor of Philosophy» (Королівство Бельгія). Ці титули здобуті завдяки теоретичним дослідженням і новаторським ідеям, передусім — оригінальній концепції походження ракової пухлини.

1977 року вступила до Спілки письменників України. Прозові твори авторки перекладено російською, словацькою, грузинською, молдавською та румунською мовами.

Історичний роман "Рось-Марія". "Мій іскрений друже", – так Тарас Шевченко звертався в листах до Івана Сошенка, котрий організував викуп Кобзаря з кріпацтва й зіграв велику роль у становленні його особистості. В історичному романі Наталі Околітенко "Рось-марія" вперше досліджено долю того, хто став предтечею нашого національного генія, вторувавши його творчі шляхи, а заодне й маловідомі епізоди Шевченкової біографії. Зі сторінок цього твору постає яскрава постать Івана Сошенка – винятково благородної людини, котра, платячи за любов до мистецтва тяжкими злигоднями, ні в чому не відступилася від внутрішнього закону, записаного на скрижалях наших душ.