національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Чи потрібні музеї у добу Інтернету?

Незважаючи на розвиток технологій, музеї не втратили свого значення у сфері культурного і загального розвитку людини як повноцінної особистості. Адже погодьтеся, навіть якщо ви побачите всесвітньо відому «Джоконду» на екрані найсучаснішого монітора - це не справить такого враження, як би глянули на неї вживу, у музеї.

Навряд чи можна стверджувати з упевненістю стародавних греків, що, окинувши поглядом прекрасні форми, сприйнявши прекрасні звуки, людина може стати подібною їм, здоровою і щасливою. Доводиться тільки позаздрити тому, як відчували наші предки позитивний вплив прекрасного. «Як подих вітру з цілющої місцевості», - говорив великий філософ Платон. Шиллер був глибоко переконаний у тому, що одне зіткнення з «істинними художніми творами» здатне породити в людині «високу душевну рівновагу, свободу духу, поєднану з силою і бадьорістю». І що вихована в людині здатність сприймати прекрасне може вирішити практично всі протиріччя духу людини і глобальні проблеми всього людства.

Виховання естетичної сторони розвитку людини стає можливим у сучасному світі через призму освоєння людиною кращих досягнень цивілізацій всіх народів і всіх століть. У зв'язку з цим музеї перебирають на себе функції не тільки інформаторів про події сучасного мистецтва і вражаючих відкриттів історії минулого, а й центрів сучасної культури.

Музеї, ділячись накопиченими за століття культурними багатствами,  стають у нагоді не лише людям, котрі вивчають і цікавляться мистецтвом. Значна кількість музеїв давно вже вийшла з рамок простого експонування та зберігання пам'яток історії та культури. Музеї перетворилися на «художні комплекси», в яких здійснюється не тільки популяризація, а й вивчення гуманітарних і технічних наук. Лувр, наприклад, має в своєму складі цілий інститут, повноцінний навчальний заклад.

Знайомство з історією (а історія цивілізації - це також історія розвитку художнього начала в людині) - це основа естетичного виховання особистості. Зацікавлення історією і культурою свого та інших народів розширює світогляд людини, викликає повагу до життя і творчості предків, визнання культури та історії інших народів світу, закликає до толерантності, пробуджує прагнення творити.

На сьогодні, попри переважання в сучасному світі технічної цивілізації, культурно-гуманітарна основа освіти має особливе значення: для формування справжньої, повноцінної особистості необхідно залучати досвід, накопичений багатьма поколіннями.

Джерело: http://www.globmuseum.info/