reCAPTCHA
[smartslider3 slider=18]

Про виставку

Виставка присвячена 200-літтю Платона Симиренка – українського підприємця-цукрозаводчика, талановитого інженера-конструктора, помолога, мецената.

Представлені оригінальні матеріали із родинного архіву Симиренків-Хропалів, які вже понад 60 років зберігаються у колекції Будинку-музею Тараса Шевченка. Численні фотографії та листи були передані 1959 р. онукою Платона Федоровича Тетяною Львівною Симиренко та її троюрідною сестрою Орловою Наталією Йосипівною (із родини Хропалів). Вперше експонуються оригінальні фотографії Платона Симиренка (фотограф Хлопонін, Одеса, 1851), подружжя Тетяни та Платона Симиренків (1850-ті), фото Тетяни Симиренко із донькою Марією (Москва, 1880), групова фотографія, де зображені брати Платона Антон, Василь, Іван та племінник Левко, панорама Мліївської цукроварні (1850-ті), оригінальні листи Платона Федоровича до друзів та знайомих, «Кобзар» Шевченка (1860) із дарчим написом Кіндрату Яхненку, тощо.

Платон був найстаршим у великій родині купця першої гільдії, колишнього кріпака, Федора Степановича Симиренка; його мати Анастасія Михайлівна була з роду Яхненків. Народився він у містечку Сміла 2 січня 1821. Його батько та брати матері заснували успішний торговий дім «Брати Яхненко і Симиренко». Платон отримав гарну освіту: закінчив приватний пансіон Болотова в Одесі, вищу освіту здобув у Паризькій вищій політехнічній школі, інженер-технолог за фахом. Після навчання у Франції продовжив справу батька. Ідея не тільки торгувати цукром, а й виробляти його на власних цукрових заводах належить саме Платонові. Він став технічним керівником родинної фірми. За кілька років Платон Симиренко створив справжню промислову імперію!

Саме на кінець 1840-х – початок 50-х років припадає найбільший розквіт фірми «Брати Яхненко і Симиренко»: виробництво високоякісного цукру, торгівля ним у Російській імперії та країнах Європи, будівництво та устаткування машинобудівного заводу, тощо. Талановитий організатор і конструктор, Симиренко у хвилини дозвілля займався садом та дендрологічним парком, який посадив у Млієві. Саме він вивів знаменитий сорт яблук, який удосконалив його син Левко і назвав «Ренет Симиренка». Платон Федорович мав чудову родину. Із дружиною Тетяною він виховав шестеро дітей: синів Левка, Платона, Миколу, Олексія та доньок Наталію і Марію.

У Млієві 1859 р. побував Тарас Шевченко, і Платон Симиренко, палкий прихильник поета, запропонував йому профінансувати видання «Кобзаря» (1860).

Виставка триває до 24 лютого. Музей працює щоденно, окрім п’ятниці, з 10.00 до 18-00 (каса до 17.00)
Відвідини виставки – за вхідним квитком до музею.

Як нас знайти: провулок Тараса Шевченка, 8-А (50 метрів від Майдану Незалежності)